ХРИСТИЯНСЬКА ЕТИКА ЯК СВІТОГЛЯДНЕ ДЖЕРЕЛО СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО ПРАВА :

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

КОСЬМІЙ МИХАЙЛО МИХАЙЛОВИЧ

УДК 340.121+322 (477)

ХРИСТИЯНСЬКА ЕТИКА ЯК СВІТОГЛЯДНЕ ДЖЕРЕЛО
СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО ПРАВА

12.00.12 – філософія права

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук

Науковий керівник
Луцький Іван Михайлович,
доктор богослов’я,
доктор юридичних наук, доцент

Київ – 2013

ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1. ІСТОРИКО-ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ХРИСТИЯНСЬКОЇ ЕТИКИ НА СТАНОВЛЕННЯ СВІТОГЛЯДНИХ ОРІЄНТИРІВ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ......……...11
1.1. Ґенеза української етичної думки з позицій християнського вчення…...11
1.2. Відродження християнської етики в незалежній Україні ……………….39
1.3. Сутність сучасної християнської етики в житті українців та її різновиди:
православна, католицька, протестантська………………...……...…………….52
Висновки до розділу 1…………………………………………………….……65
РОЗДІЛ 2. ХРИСТИЯНСЬКА ЕТИКА ЯК МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ФУНДАМЕНТ ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ ТА ПРАВОТВОРЧОГО ПРОЦЕСУ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ………………………..……………….68
2.1. Формування християнської етики в Україні в перехідний період її розвитку та розбудови громадянського суспільства …...……………………..69
2.2. Християнські засади державотворення та правотворчого процесу в Україні та новітній Українській Конституції…………………………………88
2.3. Християнська етика як основа міжнародно-правових відносин України………………………………………………………………………….106
Висновки до розділу 2………………………………………………………...126
РОЗДІЛ 3. ВПЛИВ ХРИСТИЯНСЬКОЇ ЕТИКИ НА РОЗВИТОК ГАЛУЗЕВОГО ПРАВА УКРАЇНИ ТА ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ.……131
3.1. Значення християнської етики для приватного права.……….…………132
3.2. Роль християнської етики в публічному праві….………….……………150
3.3. Правозастосовчі аспекти християнської етики в контексті сучасного судочинства……………………………………………………………………..163
Висновки до розділу 3………………………………………………………...180
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………184
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………...189
ДОДАТКИ……………………………………………………………………...210

ВСТУП

Актуальність теми. Розбудова правової держави, реальне забезпечення прав та свобод людини і громадянина в Україні передбачають формування в суспільстві високого рівня правосвідомості. Неодмінною передумовою ефективного вирішення вказаного завдання є розвинена моральна культура носіїв правової свідомості – громадян та представників органів публічної влади.
Важливу роль у становленні моральної культури вищевказаних суб’єктів відіграють релігійно-етичні чинники, які, будучи компонентами правосвідомості, істотно впливають на процеси динаміки права (правотворчість, тлумачення правових норм, правореалізацію та правозастосування). Безумовно, ці процеси опосередковуються насамперед правосвідомістю громадян та правосвідомістю суб’єктів, спеціально уповноважених здійснювати правотворчу, інтерпретаційну, правореалізаційну та правозастосовну діяльність. При цьому слід мати на увазі, що важливим складовим елементом як свідомості в цілому, так і правосвідомості зокрема, є релігійно-етичні цінності, які, проходячи трансформацію через свідомість та правосвідомість суб’єктів, у кінцевому підсумку зовні втілюються (об’єктивуються) у результатах їх правової діяльності (змісті нормативно-правових актів, актів тлумачення, актів реалізації та в правозастосовчих актах).
Саме тому вплив релігійно-етичних цінностей на правову свідомість є особливо значимим у контексті поєднання релігійного відродження з державотворчими та правотворчими процесами, які тривають в Україні.
З огляду на зазначені обставини, особливого теоретичного і практичного значення набуває дослідження впливу релігії та етики як взаємопов’язаних ціннісно-нормативних систем на індивідуальну та колективну правосвідомість, які, зі свого боку, опосередковано детермінують правову діяльність, а отже, виступають її джерелом, а також сприяють її об’єктивації (зовнішньому оформленню, наданню їй етико-правового змісту з відповідною об’єктивною формою вираження).
Проблема джерел (форм) права у класичному розумінні є предметом дослідження загальної теорії права та держави. При цьому типовими джерелами права вважаються нормативно-правовий акт, правовий прецедент, правовий звичай, нормативно-правовий договір (угода) та деякі інші. Однак загальна теорія держави і права акцентує увагу лише на безпосередніх джерелах права, не звертаючись до опосередкованих (таких, як релігійні та моральні норми), які обумовлюють зміст безпосередніх джерел, зокрема втілюються у нормативно-правових актах (наприклад, релігійні засади відображені у нормах Конституції України про право на свободу совісті, у нормах про визнання громадян України рівними перед законом тощо).
Тому, враховуючи вузький підхід до розуміння джерел (форм) права, який має місце в загальній теорії права та держави, проблематика християнської етики як світоглядного джерела сучасного українського права має розглядатися спочатку в рамках філософії права. Одержані результати можуть стати теоретичною та методологічною основою для проведення подальших досліджень у цій сфері в межах загальної теорії права та держави, а також інших юридичних наук.
Дослідження проблеми впливу християнства на право набувають сьогодні все більшої актуальності. Опубліковано монографічні роботи В. А. Бачиніна, Д. О. Вовка, І. М. Луцького, Р. А. Папаяна, С. П. Рабіновича, у різних часописах вийшли друком статті Є. В. Бурлая, М. В. Валамова, А. Г. Залужного, М. І. Ковронюка, Г. М. Котляревської, І. В. Міми, Ю. М. Оборотова, Л. В. Ярмол та ін.
Але комплексний монографічний аналіз християнської етики як світоглядного джерела сучасного українського права в українській юриспруденції дотепер не проводився, що визначає актуальність обраної теми дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до Указу Президента України “Про заходи щодо подальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян” від 18 лютого 2002 р. № 143; Концепції реформування кримінальної юстиції України, затвердженої Указом Президента України від 8 квітня 2008 р. № 311/2008; Державної програми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України на 2008 –2015 рр., затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2008 р. № 974; “Концепції реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 р.”, затвердженої Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 p. №1209-р, а також планів науково-дослідної роботи Національної академії внутрішніх справ.
Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького (протокол від 26 жовтня 2008 р. № 3), підтверджено на засіданні вченої ради Національної академії внутрішніх справ (протокол від 20 березня 2013 р. № 8).
Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає в наданні комплексної філософсько-правової характеристики засад християнської етики як світоглядного джерела сучасного українського права, а також встановленні особливостей їх втілення у чинному законодавстві України.
Відповідно до мети було сформульовано такі задачі:
- встановити історичні та соціокультурні передумови впливу християнської етики на світогляд народу в період нищення християнської церкви в Україні;
- визначити особливості виявлення християнської етики в період церковного відродження;
- надати характеристику сутності сучасної християнської етики та її різновидів у житті українців;
- виокремити чинники витіснення матеріалізму та поширення духовності в правосвідомості українців;
- обґрунтувати християнські засади новітньої української Конституції;
- висвітлити особливості налагодження міжнародно-правових взаємин на основі християнської етики;
- надати практичні рекомендації щодо застосування християнських засад у приватному та публічному праві, а також у сучасному судівництві України.
Об’єкт дослідження − суспільні відносини, у процесі яких відбувається втілення засад християнської етики як джерела права у правову систему України.
Предмет дослідження − християнська етика як світоглядне джерело сучасного українського права.
Методи дослідження. Методологія дослідження представлена сукупністю філософських, загальнонаукових та конкретно наукових методів. З урахуванням специфіки мети та задач у дисертації застосовувалися методи: герменевтичний – при визначенні підвалин впливу християнської етики на життя українського народу в період від тоталітаризму до демократії (підрозділи 1.1, 1.2); порівняльний – для встановлення генезису християнської етики та її різновидів у сучасному релігійному житті (підрозділ 1.3); конкретно-історичний – при розгляді процесу формування християнської етики в Україні в перехідний період її розвитку і в процесі розбудови громадянського суспільства (підрозділи 1.3, 2.1); аксіологічний – при дослідженні впливу християнського вчення на зміст української Конституції та формування міжнародно-правових відносин (підрозділи 2.2, 2.3); історичного аналізу і синтезу (як різновид логічного) – при аналізі генезису ідей соціальної справедливості в контексті християнської етики (підрозділ 3.3); догматичний – при тлумаченні християнського вчення як методологічного фундаменту законодавчого процесу в сучасній Україні (розділ 3); формально-юридичний – для зіставлення чинних нормативно-правових актів та визначення їх відповідності до реалій сучасності (розділ 3).
Емпіричну базу дослідження становлять дані, отримані в результаті спостережень і бесід, проведених автором із вірянами православної і греко-католицької церков, а також результати опитування 480 громадян (по 120 осіб у кожному з регіонів України) та 102 студентів, регіонально представлених у приблизно рівній кількості.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим в Україні монографічним комплексним дослідженням християнської етики як джерела сучасного українського права, зокрема:
вперше:
– запропоновано критерії періодизації та встановлено основні характеристики кожного з етапів розвитку української етичної думки з позицій християнського вчення;
– визначено можливі шляхи подолання ворожнечі на ґрунті релігійних уподобань в Україні;
– обґрунтовано єдність процесів релігійного оновлення та національного пробудження українського народу;
– висвітлено вплив християнської етики на становлення та розвиток міжнародного права;
– розкрито взаємозв’язок постулатів християнської етики та норм приватного права;
– аргументовано здатність релігії виступати детермінантою правогенезу в системі публічного права;
– систематизовано християнські засади сучасного судочинства в Україні;
удосконалено:
– розуміння витоків міжконфесійних конфліктів на першому етапі розбудови незалежної України;
– концепцію взаємозв’язку духовності народу та його прагнення до консолідації української нації завдяки утворенню єдиної державної структури;
– уявлення про природне право як ідеальну модель суспільних відносин та визначальну умову прогресивного розвитку суспільства;
дістало подальший розвиток:
– висвітлення передумов та наслідків негативного ставлення більшовиків до релігії й духовенства;
– пояснення причин та умов, що сприяли політизації релігійного життя на початку 90-х років ХХ ст.;
– єдність правового та християнсько-релігійного контексту в Конституції України.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в роботі положення, висновки, пропозиції можуть бути використані в:
- практичній правоохоронній діяльності – для тлумачення складних та спірних питань правозастосування та втілення у їх змісті соціальних цінностей, притаманних як правовому, так і релігійно-етичному регулюванню, для забезпечення правильного й однакового застосування норм права, а також при проведенні узагальнень й аналізів (акт впровадження Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 р. № 01- 46/503/13);
- навчальному процесі – при викладанні навчальних дисциплін “Філософія права”, “Загальна теорія держави та права”, “Юридична психологія”, “Юридична деонтологія”, “Правова антропологія” (акт впровадження Івано-Франківського університету права ім. Короля Данила Галицького від 14 березня 2013 р. № 1149);
- науково-дослідній діяльності – як теоретична та методологічна основа для проведення подальших досліджень у цій сфері в межах філософії права, загальної теорії права та держави, а також інших юридичних наук;
- правовому вихованні – у діяльності, спрямованій на утвердження у суспільстві шанобливого ставлення до гідності і прав людини та на підвищення ефективності процесу формування високої правової культури в Україні з урахуванням релігійно-моральних засад суспільства (акт впровадження, виданий Головним управлінням юстиції в Івано-Франківській області від 11 березня 2013 р. № 03 – 25/500).
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження доповідались на науково-практичних конференціях: І Міжнародній науково-практичній конференції “Науковий потенціал світу – 2004” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.), VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта – 2005” (м. Дніпропетровськ, 7–21 лютого 2005 р.), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Від громадянського суспільства – до правової держави” (м. Харків, 24 квітня 2008 р.), Міжвузівській науковій конференції, присвяченій 150-річчю від дня народження Костя Левицького, громадсько-політичного діяча, адвоката, першого голови уряду ЗУНР (м. Івано-Франківськ, 27 листопада 2009 р.), Міжуніверситетському круглому столі “Роль релігії та церкви в утверджені загальнолюдських цінностей” (м. Львів – Івано-Франківськ, 29 жовтня 2010 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Історія, сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку демократичних процесів в Україні та світі” (м. Івано-Франківськ, 28 вересня 2011 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Правові проблеми зміцнення української державності” (м. Одеса, 29 – 30 листопада 2011 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Свобода і недоторканість особи – основа сучасного демократичного суспільства” (м. Івано-Франківськ, 8 грудня 2011 р.), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Основні напрямки реформування законодавства України в умовах розбудови демократичної держави” (м. Харків, 17 – 18 грудня 2011 р.).
Публікації. Основні положення дисертації відображено у 24 публікаціях, з яких дев’ять – статті в наукових фахових виданнях МОН України та 15 – тези виступів на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що містять дев’ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел (214 найменувань) і трьох додатків (на шести сторінках). Повний обсяг дисертації становить 215 сторінок, загальний обсяг – 188 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У висновках дисертації здійснено теоретичне узагальнення наукової проблеми, сутність якої полягає у визначенні змісту та сутності християнської етики як світоглядного джерела сучасного українського права. Визначено теоретичні засади та можливості практичного залучення християнської етики до розбудови правової системи України на сучасному етапі її розвитку.
Узагальнення результатів проведеного дослідження дало можливість сформулювати такі висновки:
1. Розвиток української етичної думки представлений такими етапами:
1) ХІ – ХV ст. – формування християнської церкви як провідного державного інституту;
2) ХVІ – ХVІІІ ст. – розробка проблем самопізнання і морального самовдосконалення людини (І. Копинський, П. Могила, І. Гізель, М. Смотрицький, Й. Борецький), добра і справедливості як основних категорій, що впливають на діяльність людського суспільства (Ф. Прокопович, Г. Кониський, Г. Сковорода);
3) ХІХ – ХХ ст. – розробка концепцій “людина – Бог”, “людина – суспільство”, “людина – нація”.
2. Антирелігійна кампанія стала відображенням негативного ставлення більшовиків до релігії й духовенства: на початку 30-х років ХХ ст. влада вдавалася до руйнування церков чи перетворення їх на архіви, клуби, склади, знищення творів релігійного мистецтва, конфіскації церковного майна. Згодом розпочалися масові репресії проти духовенства, унаслідок чого з
32 українських єпископів живим залишився тільки митрополит Іларіон (Іван Огієнко), який емігрував за кордон. У січні 1930 р. під тиском радянської влади Українська автокефальна православна церква саморозпустилася. Відродження церкви настало вже наприкінці 80-х років ХХ ст.
3. Пожвавлення релігійного життя в цей час спричинило низку міжконфесійних конфліктів. Завдання повернення культових споруд стало понад величними завданнями творення християнської України як особливої культури та цивілізації. Замість того, щоб перетворювати нашу державу, християни зайнялися поділом та боротьбою за храми; боротьбою не за душу українського народу, а за окрему церкву. Така подільність була притаманна як православним, так і протестантам. Ієрархи Руської православної церкви, зі свого боку, чинили перешкоди у розбудові національних церков. Тому навернення всього народу до єдиної християнської етики не відбулося.
4. Ворожнечі на ґрунті релігійних уподобань в Україні можна було запобігти за таких умов: а) здійснення науково обґрунтованого прогнозу релігійної ситуації та опрацювання моделей вирішення давно існуючих проблем і протиріч; б) вчасне вирішення питання про реєстрацію греко-католицьких громад та визнання помилок, допущених щодо цієї та інших церков у минулому; в) більш гнучка позиція вищого керівництва Руської православної церкви в цій ситуації, зокрема визнання нею фактично існуючих церков, які мали сотні тисяч послідовників та історичну традицію на західноукраїнських землях. Відсутність дієвого реагування на наявний конфлікт призвела до втрати авторитету влади, політизації релігії та надзвичайної активності світських організацій (насамперед комітетів захисту ГКЦ та УПЦ).
5. До основних елементів духовного життя належать духовні потреби, духовна діяльність для створення духовних цінностей, духовне споживання і духовні відносини між людьми. Одним із найважливіших аспектів духовності є релігійний. Для українського народу основою механізму, який забезпечував багатовікову цілісність етнічних кордонів і підтримував стійку тенденцію до утворення єдиної державної структури, сприяв консолідації української нації всупереч об’єктивним і суб’єктивним факторам, була християнська культура, яка базувалась на Біблії. Біблійні заповіді регулюють стосунки людини і Бога, наголошують на необхідності дотримування моральних чеснот: смиренності, каяття, лагідності, правдолюбства, милосердя, чистоти думок та вчинків, миролюбства, мужності у відстоюванні правди і справедливості.
6. Демократичні процеси, які розгортались в умовах створення української державності, коли значно прискорилась інтенсивність інтернаціональних і релігійних рухів, посилили взаємозв’язок етносу і релігії. Ідеологічний плюралізм започаткував у свідомості народу принципово нове ставлення до релігії, яка поступово наповнювалась національним змістом. Відповідно релігійне оновлення відбувається у тісній близькості з національним пробудженням українського народу.
7. У Конституції України поєднані правові та християнсько-релігійні складові: право на життя (церква виступає за заборону абортів та проти всіх дій з людськими ембріонами, проти практики сурогатного материнства; засуджує злидні, голод, війни, терористичні акти, евтаназію, смертну кару, самогубство); право на безпечне довкілля (церква закликає захищати природу від екологічних небезпек та загроз); право на повагу до гідності особи (церква вважає гідність однією з найбільших сакральних цінностей) та ін. Перелік християнських засад, які знайшли своє формальне відображення в конституційно-правових основах статусу людини в Україні, засвідчує відповідність їх демократичним тенденціям загальносуспільного поступу. Водночас практична реалізація проголошених конституційних положень утруднена реаліями економічної, політико-правової та екологічної ситуації.
8. Проблеми людини, її сутності, природи та призначення, її сучасного та майбутнього, підстави природного права в людському бутті, а також особливості буття природного права, розуміння його змісту та структури є одними з актуальних у філософії права. Природне право є невіддільним від форм буття людини, воно органічно вплетене у суспільні відносини і є ефективним засобом регулювання відносин між людьми, координації їх діяльності та задоволення потреб та інтересів. Особливістю природного права є те, що воно, з одного боку, випливає з людської сутності, виникає і формується в результаті діяльності, спрямованої на впорядкування відносин між людьми, гармонізації між біологічними актами, соціальними вчинками та духовними діяннями людини. З іншого боку, природне право формує ті умови і способи життєдіяльності, які об’єктивно необхідні для нормального існування людини, функціонування суспільства і держави. Людина формує природне право як ідеальну модель водночас прагне відповідати цій моделі. Тому такий взаємозв’язок та взаємовплив можна вважати вирішальною та визначальною умовою прогресивного розвитку суспільства загалом, конкретної людини і природного права як ефективного регулятора суспільних відносин.
9. Християнська етика визначає основними принципами співіснування народів істину, справедливість, солідарність і свободу. Відносини між народами і політичними спільнотами повинні регулюватися розумом і справедливістю, виключати насилля, війну, а також будь-які форми дискримінації, залякування та обману. Міжнародне право – гарантія міжнародного порядку, тобто співіснування політичних спільнот, які прагнуть окремо спільного блага для своїх громадян, а всі разом – до спільного блага для всіх народів, усвідомлюючи, що спільне благо одного народу невіддільне від блага всієї людської родини.
10. Оскільки мораль за своєю природою ближча саме до приватного права, то її значення в приватних відносинах є відчутно значним. Право має виходити з моральних норм, тобто повинно бути моральним і для приватних стосунків. Як і в християнстві, однією з основних цінностей приватного права також є індивід як автономна особа в рамках громадянського суспільства. Кожен індивід при цьому відіграє в ньому різні ролі: батька, матері, сина, дочки, чоловіка, дружини, працівника або підприємця, власника майна або його покупця, автора або читача тощо. Врегулювати суспільні відносини, пов’язані з виконанням людиною зазначених ролей, покликане саме приватне право.
11. Публічне право (конституційне, адміністративне, кримінальне, кримінальне процесуальне) має регулювальний вплив на всі сторони життя, пов’язані з впливом держави та її органів на суспільні відносини. Тому моралізацію законодавства слід вважати одним із найбільш актуальних завдань сьогодення. Значення різних форм впливу релігії на правоутворення змінювалося протягом всієї історії людства. Якщо на ранніх етапах найважливішу роль відігравала пряма норма, то в умовах сучасного суспільства здатність релігії виступати детермінантою правогенезу виявляється переважно в опосередкованих формах впливу. Можна виділити такі форми впливу християнства на публічне право: ідейно-моральний (при цьому релігійні норми відіграють значну роль у формуванні правової культури, правової поведінки); реалізація релігійних норм у праві в процесі регулювання відносин віруючих між собою і зі світською владою (тут можливі ситуації, коли релігійні норми входять у правове поле, і тоді предмет релігійних і правових відносин збігається); опосередкований вплив релігійних норм на право, який має місце у процесі правотворчості і правозастосування.
12. Етичні категорії гідності і честі займають особливе місце в структурі моральної свідомості в судочинстві, оскільки вони і стосуються глибин внутрішнього світу людини, і є основою моральної культури особистості. Поняття гідності містить уявлення про цінність індивіда, у ньому акумульована самоповага особистості, неприпустимість посягань на її суб’єктивність, свободу. Специфіка гідності як етичної категорії полягає в її імперативно-оціночному характері. Людина повинна поводити себе з гідністю, тобто не принижувати когось і не дозволяти принижувати себе іншим людям, у які б життєві ситуації вона не потрапляла. Гідність, як лакмусовий папір, виявляє те, наскільки поведінка людини відповідає очікуванням відповідно до уявлень про її статус та цінність.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аквінський Ф. Коментарі до Аристотелевої «Політики» ; [пер. з лат.: Олександр Киселюк] / Аквінський Ф. – К. : Основи, 2002. – 794 с.
2. Актуальні проблеми духовності : [зб. наук. матер. ; гол. ред. Т. А. Хорольська]. – Вип. ІІ. – К. ; Кривий Ріг, 1997. – 400 с.
3. Алексеев С. С. Философия права / Алексеев С. С. – М. : НОРМА, 1998. – 336 с.
4. Алєксєєнко І. Амбівалентність особистості і політичної системи в умовах кризового соціуму / І. Алєксєєнко // Нова політика. – 1999. – № 3. – С. 30-32.
5. Андрухів І. О. Християнська етика (Божі Заповіді) : [навч. посіб.] / І. О. Андрухів. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2003. – 184 с.
6. Антоновський Т. Собори українських Церков / Т. Антоновський // Католицький щорічник. – К. : Києво-Могилянська акад., 1996. – С.45–48.
7. Антонюк З. Побудова громадянського суспільства в Україні та християнське соціальне вчення / З. Антонюк // Релігія і суспільство в Україні: фактори змін : матеріали міжнар. конф. (Київ, 15–16 трав. 1998 р.). – К., 1998. – С. 68–75.
8. Атаманюк З. М. Релігійні засади у формуванні духовності української нації / З. М. Атаманюк // Наукове пізнання. – 2008. – № 2 (22). – С. 10–13.
9. Барабаш О. В. Герменевтика моралі у становленні ідеї права: проекції Старого Завіту і християнства / О. В. Барабаш // Філософські обрії. – 2010. – № 23. – С. 213–228.
10. Бачинін В. А. Філософія права : [підруч. для юрид. спец. вищ. навч. закл. освіти] / В. А. Бачинін, М. І. Панов. – К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2002. – 472 с.
11. Бендик М.–П. Помісність Української Греко-Католицької Церкви та її бачення Патріархом Йосифом Сліпим / М.–П. Бендик – Львів: Свічадо, 1996. – 52 с.
12. Библия. Книги Священного Писания Ветхого и Нового Завета. – Брюссель : Жизнь с Богом, 1973. – 2357 с.
13. Библия о правосудии, праве и морали: [сост. В. С. Каменков]. – Минск : Агентство Владимира Гревцова, 2009. – 416 с.
14. Білан Г. І. Обновленський рух в Україні 20 – 30-х рр. ХХ ст. [Електронний ресурс] : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. істор. наук : спец. 07.00.01 «Історія України» / Г. І. Білан; Запорізький національний університет. – Запоріжжя, 2005. – 20 с. – Режим доступу : http://www.lib.ua-ru.net.
15. Бодак В. Християнський моральний імператив: культуротворчі можливості / В. Бодак // Українське релігієзнавство. – 2003. – № 27–28. – С. 22–32.
16. Бондаренко В. Міжконфесійний конфлікт на Україні : витоки, стан і шляхи подолання / В. Бондаренко // Людина і світ. – 1991. – № 3. – С. 2–10.
17. Вовк Д. О. Право і релігія: загальнотеоретичні проблеми співвідношення : [моногр.] / Вовк Д. О. – Х. : Основа, 2009. – 224 с.
18. Вовк Д. Про особливості християнської правової традиції в умовах сучасного права / Д. Вовк // Вісник Академії правових наук України. – 2011. – № 3 (66). – С. 45–54.
19. Волинець О. О. Українська Греко-Католицька Церква і держава: теорія та практика взаємодії / О. О. Волинець, М. П. Гетьманчук, Л. П. Ржиський. – Львів : Львів. політехніка, 2007. – 264 с.
20. Гайковський М. Релігійна ситуація і перспективи християнського порозуміння в українській державі / М. Гайковський // Київська церква. – 1999. – № 4. – С. 8–12.
21. Гайова О. Християнські засади суспільної діяльності Митрополита Андрія Шептицького / О. Гайова // Київська церква. – 1999. – № 4. – С. 47–52.
22. Ганьба Б. П. Проблеми моралі у правотворчій діяльності сучасної України / Б. П. Ганьба // Університетські наукові записки. – 2009. – № 1. – С. 59–66.
23. Гараджа В. И. Протестантизм / Гараджа В. И. – М. : Политиздат, 1971. – 117 с.
24. Гараніна Г. Соціальна трансформація та зміна ціннісних орієнтацій / Г. Гараніна // Соціальна психологія. – 2009. – № 1. – С. 54–59.
25. Геллей Г. Краткий библейский толкователь / Генри Геллей. – Торонто, 1984. – 212 с.
26. Гетьман-П’ятковська І. А. Теоретичні аспекти взаємодії моралі і міжнародного права / І. А. Гетьман-П’ятковська // Держава і право. – 2010. – Вип. 52. – С. 20–26.
27. Гладка Г. Державотворча концепція митрополита Андрея Шептицького в період Першої світової війни / Г. Гладка // Нова політика. – 1999. – № 2. – С. 56–59.
28. Голубко І. Греко-Католицька Церква і національно-визвольний рух в західноукраїнських землях (30-ті – 40-ві роки XX ст.) / І. Голубко // Церква і соціальні проблеми. Енцикліка «Сотий рік». – Львів, 1993. – С. 288–297.
29. Горбач Н. Я. Становище церкви на Україні у радянський період / Н. Я. Горбач, С. Д. Гелей, З. П. Російська та ін. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:/www.eduknigi.com.
30. Гоше М. Демократія проти себе самої / М. Гоше; [пер. з фр.
О. Йосипенко]. – К. : Укр. центр духовної культури, 2006. – 376 с.
31. Грановская P. M. Психология веры / Грановская P. M. – СПб. : Речь, 2004. – 576 с.
32. Гринів О. Йосиф Сліпий як історик, філософ, педагог / Гринів О. – Львів : Свічадо, 1994. – 158 с.
33. Грищук О. Природне право як форма об’єктивації цінності людини / О. Грищук // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2006. – № 43. – С. 3–8.
34. Грищук О. До історії розвитку ідеї людської гідності (VІ ст. до н.е. – XІX ст. н.е. / О. Грищук // Антропологія права: філософський та юридичний виміри (стан, проблеми, перспективи): матеріали Першого всеукр. круглого столу, (Львів, 16–17 верес. 2005 р.). – Львів : Край, 2006. – С. 81–83.
35. Гудзяк Б. Грецький схід, Київська митрополія і Флорентійська унія / Б. Гудзяк // Записки НТШ. – T. CCXXVIII: Праці історично-філософської секції. – Львів, 1994. – С. 48–64.
36. Гузар Л. Чи підриває Церква довір'я населення до судової гілки влади? / Л. Гузар [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:/www.credo-ua.org.
37. Данильян О. Г. Свобода як сутнісна характеристика права: спроба філософського осмислення / О. Г. Данильян, О. П. Дзьобань // Проблеми законності. – 2010. – № 110. – С. 180–189.
38. Джероза Л. Церковне право / Джероза Ліберо ; [пер. з нім. Н. Щигловської]. – Львів : Свічадо, 2001. – 336 с.
39. Донченко О. П. Свобода як категорія права (герменевтичний аспект) / О. П. Донченко // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. праць. – Одеса : Юрид. л-ра, 2009. – Вип. 50. – С. 45–50.
40. Елиаде М. Словарь религий, обрядов и верований : [пер. з фр.] / Мирча Елиаде, И. Кулиано ; [наук. ред. Е. Мурашкинцева; ред. Т. Громова]. – М., СПб. : Рудомино : Университетская книга, 1997. – С. 281.
41. Етика : [навч. посіб.] / [В. О. Лозовой, М. І. Панов, О. А. Стасевська та ін. ; за ред. проф. В. О. Лозового]. – К. : Юрінком Інтер, 2007. – 224 с.
42. Етика та естетика : навч. посіб. / [В. Л. Петрушенко, І. М. Сурмай, Г. Ф. Карвацька та ін. ; за ред. В. Л. Петрушенка. – Львів : Львів. політехніка, 2006. – 252 с.
43. Ерде П. Церковне конституційне право / Ерде Петер. – Львів : Монастир монахів студійного Уставу; вид. відділ «Свічадо», 1998. – 156 с.
44. Загнітко А. П. Великий тлумачний словник. Сучасна українська мова від А до Я / Загнітко А. П., Щукіна І. А. – Донецьк : ТОВ ВКФ «БАО», 2008. – 704 с.
45. Завальнюк В. Галузеві дослідження в антропології права / В. Завальнюк // Юридичний вісник. – 2011. – № 1. – С. 4–8.
46. Завальнюк В. В. Антропологічний підхід у цивілістичних дослідженнях / В. В. Завальнюк // Митна справа. – 2011. – № 1 (73). –
С. 113–117.
47. Зварич Р. В. Національний суверенітет як ознака національної держави / Р. В. Зварич // Держава і право. – Вип. 47. – С. 50–55.
48. Здіорук Є. Суспільно-релігійні відносини: виклики Україні XXI століття : [моногр.] /. Здіорук Є. – К. : Знання України, 2005. – 552 с.
49. Иоанн Павел II. Наступающее третье тысячелетие. Апостольское послание. – Ватикан, 1994. – 39 с.
50. Історія релігії в Україні : [у 10 т.]. – Православія в Україні – [за ред. А. Комарного, В. Климова]. –– К. : Укр. центр дух. культ, 1999. – Т. 3. – 1999. – 560 с.
51. Калитка М. До історії антицерковної політики радянського уряду у 20–30 роках ХХ ст. / М. Калитка [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:/www.essuir.sumdu.edu.ua.
52. Кальнищ Ю. Політична культура і нова філософія державно-церковних взаємовідносин в країні / Ю. Кальнищ // Політична культура демократичного суспільства: стан і перспективи в Україні : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (Київ, 26–27 лют. 1998 р.). – К., 1998. – С. 182–185.
53. Карась А. Г. Роль релігійних цінностей у процесі формування права / А. Г. Карась // Часопис Київського університету права. – 2010. – № 4. – С. 58–62.
54. Карташев А. В. Вселенские соборы / Карташев А. В.– М. : Эксмо, 2006. – 672 с.
55. Климов В. Релігійна самоідентифікація в Україні періоду незалежності: рівень, характер, проблемність, тенденції / В. Климов // Українське релігієзнавство. – 2009. – № 51. – С. 37–50.
56. Ключевые понятия Библии : словарь, справочник [авторы-состав. Кэтрин Барнуэлл, Пол Дэнси, Тони Поп]. – СПб. : Герменевт, 1996. – 495 с.
57. Коваленко С. Право людини на свободу віровизнання і деякі питання юридичного врегулювання прав релігійних організацій в Україні / С. Коваленко // Права людини в Україні. – 2005. – Вип. 13. – С. 51–55.
58. Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами судової практики : [наук.-практ. вид. ; за ред. П. Д. Пилипенка]. – К. : Істина, 2010. – 464 с.
59. Козлов А. А. Философия как наука / А. А. Козлов // Университетские известия. – 1977. – № 7. – С. 5–14.
60. Козовик І. Християнська етика для старших класів / Козовик І. – Івано-Франківськ : Івано-Франківська Теологічна академія, 2003. – 215 с.
61. Колодний А. Релігійна духовність українців: вияви, постаті, стан / А. Колодний, Л. Филипович. – Львів : Логос, 1996. – 184 с.
62. Колодний А. М. Україна в її релігійних вимірах : [моногр.] /
Колодний А. М. – Львів : СПОЛОМ, 2005. – 336 с.
63. Компендіум соціальної доктрини церкви / під ред. Ю. Щербініної. – К. : Кайрос, 2008. – 550 с.
64. Конституція України від 28 черв. 1996 р. № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
65. Концепція курсу «Основи християнської етики» (проект) // Українське релігієзнавство. – 2005. – № 4 (36): Тематичний випуск «Мораль. Релігія. Освіта». – С. 348–358.
66. Костицький М. В. Філософський аналіз європейського права та трьох його світоглядних джерел / М. В. Костицький // Філософські, методологічні та психологічні проблеми права. – К. : КНУВС, 2009. – Вип. 1. – С. 22–34.
67. Костицький М. В. Філософські та психологічні проблеми юриспруденції: Вибрані наукові праці / Костицький М. В. – Чернівці : Рута, 2009. – 580 с.
68. Коцар С. В. Православна християнська етика : [навч. посіб.]
/ Коцар С. В. – К. : МАУП, 2007. – 240 с.
69. Краус В. Нігілізм сьогодні, або терплячість світової історії / Краус В. – К. : Основи, 1994. – 124 с.
70. Кузьмин М. Специфіка протестантської та православної комунікативних систем у контексті об’єднання Європи / Марія Кузьмин // Україна та об’єднана Європа: християнське коріння та перспективи : матеріали VІІІ всеукр. наук.-практ. студент. конф. – Інститут релігії та суспільства. – Львів, 2006. – С. 63–65.
71. Лавренюк В. М. Право і християнство як чинники механізму реалізації прав людини / В. М. Лавренюк // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ : зб. наук. праць. – 2009. – № 4. – С. 379–385.
72. Лавренюк В. М. Право і християнство в реалізації прав людини / В. М. Лавренюк [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:/www.radnuk.info/statti.
73. Лаврів О. Я. Прояв принципу справедливості у трудовому праві України / О. Я. Лаврів // Моральні основи права : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (Івано-Франківськ, 16 груд. 2010 р.). – Надвірна : ЗАТ «Надвірнянська друкарня». – 2010. – С. 364–367.
74. Лопатин Л. М. Положение этической задачи в современной философии / Л. М. Лопатин // Вопросы философии и психологии. – 1990. – Кн. 2. – С. 51–62.
75. Липинський В. Релігія в історії України / Липинський В. – К. : Україна, 1993. – 58 с.
76. Лобовик Б. Проблема особистості, суспільства і держави з точки зору основних принципів католицького соціального вчення / Б. Лобовик, С. Ладивірова // Церква і соціальні проблеми. – Львів : Енцикліка «Сотий рік», 1993. – С. 145–152.
77. Луцький І. М. Справедливість як філософсько-правова засада українського державотворення / Луцький І. М. – Івано-Франківськ : Місто НВ, 2004. – 232 с.
78. Луцький І. М. Християнське вчення як світоглядне джерело української держави і права : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. нук : спец. 12.00.12 «Філософія права» / І. М. Луцький. – К. : НАВС, 2011. – 40 с.
79. Луцький І. М. Християнство як світоглядне джерело української держави і права : [моногр.] / Луцький І. М. – Івано-Франківськ : Місто НВ, 2012. – 468 с.
80. Льюис К. Просто христианство. Бог под судом / Льюис К. – М. : Гендальф, 1994. – 272 с.
81. Любак А. Мысли о Церкви / Любак А. – Милан ; М. : Христианская Россия, 1994. – 302 с.
82. Ляшенко В. М. Право, свобода та ... утопія / В. М. Ляшенко // Науковий вісник Української академії внутрішніх справ України. – 1998. – № 1. – С. 11–14.
83. Ляшенко О. В. Духовність як історико-філософська проблема / О. В. Ляшенко // Наукові праці Миколаївського державного гуманітарного університету ім. П. Могили. Педагогічні науки. – Вип. 23. – Миколаїв, 2004. – С. 130–134.
84. Мадіссон В. В. Основи філософії приватного права : [навч. посіб.] / Мадіссон В. В. – К. : Школа, 2004. – 144 с.
85. Майка Ю. Социальное учение католической церкви / Майка Ю. – Рим; Люблин : Изд-во Святого креста, 1994. – 479 с.
86. Максимович Б. Державотворча ідея як шлях до фізичного і духовного добробуту / Б. Максимович // Київська церква. – 1999. – № 4. – С. 41–42.
87. Максимович Б. Соціальна доктрина церкви / Б. Максимович // Київська церква. – 1999. – № 5. – С. 60–61.
88. Малерб М. Религии человечества : [пер. з фр.] / Мишель Малерб; [ред. А. Л. Гуревич]. – М., СПб. : Рудомино: Университет. книга, 1997. – 241 с.
89. Мальцев Н. Духовные основы мировой религии / Мальцев Николай. – М. : Алгоритм, 2010. – 448 с.
90. Маринович М. До проблеми сприйняття релігійної свободи і прав людини сучасною українською думкою / М. Маринович // Релігійна свобода і права людини. Богословські аспекти. – Львів : Свічадо, 2000. – . Т. 1. – 2000. – С. 7–16.
91. Мартіні Н. Зрілість – найважливіша проблема / Мартіні Н. – Рим – Львів : Вид-во ОО Селезіян, 1992. – 107 с.
92. Марчук В. Церква, духовність, нація. Українська греко-католицька церква в суспільному житті України ХХ ст. / Марчук В. – Івано-Франківськ : Плай, 2004. – 464 с.
93. Медичне право: проблеми становлення та розвитку: матеріали І Всеукр. наук.-практ. конф. (Львів, 19–20 квіт. 2007 р.). – Львів, 2007. – С. 148–156.
94. Медвідь Ф. Християнські засади української національної ідеї / Ф. Медвідь // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. – Л., 1999. – С. 91–94.
95. Медвідь Ф. Релігія в політичному житті України / Ф. Медвідь, А. Коваленко // Київська церква: Альманах християнської думки. – 2000. – № 2 (8). – С. 92–95.
96. Месіан А. Екуменізм як передумова ідентичності / А. Месіан // В пошуках ідентичності: Студійні дні в Ніредьгазі. – Львів : Свічадо, 1998. – С. 131–144.
97. Мизь Р. Християнство – що це, властиво? / Мизь Р. – Львів : Свічадо, 1994. – 231 с.
98. Місевич С. В. Матеріальні джерела канонічного права /
С. В. Місевич [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:/www.theorlaw.chnu.edu.ua.
99. Митрополит Андрей Шептицький: Життя і діяльність : документи і матеріали 1899–1944. / за ред. А. Кравчук. – Львів : Свічадо, 1998. – . Т. 2 : Церква і суспільне питання. – Кн. 1 : Пастирське вчення та діяльність 1998. – 572 с.
100. Митрофанов Г. История Русской Православной Церкви 1900–1927 / Митрофанов Г. – Санкт-Петербург : САТИСЪ, 2002. – 444 с.
101. Мойсак С. М. Деякі ознаки впливу християнства на формування джерел адміністративного права України / С. М. Мойсак // Право, держава, духовність: шляхи розвитку та взаємодії : тези доп. міжнар. наук.-практ. конф. (Одеса, 3 верес. 2006 р.) ; відп. ред. Ю. М. Оборотов, Г. І. Чанишева. – О. : Фенікс, 2006. – С. 90–92.
102. Мокрий В. Церква в житті українців / Мокрий В. – Львів – Краків – Париж : Просвіта, 1993. – 106 с.
103. Моральні витоки судочинства [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:/www.big-lib.com.
104. Монтескье Ш. Л. О духе законов / Ш. Л. Монтескье // Избранные произведения. – М. : Политиздат, 1955. – С. 159–173.
105. Мончак I. Самоуправна Київська Церква / Мончак І. – Львів : Свічадо, 1994. – 172 с.
106. Моррис Л. Теология Нового Завета. Библия для всех / Моррис Леон. – СПб. : СПб. христиан. ун-т, 1995. – 391 с.
107. Московский церковный вестник. – 1989. – № 17. – С. 3.
108. Мудрий С. Відродження Української католицької церкви у вільному світі / С. Мудрий // Тисячоліття українського християнства, радіопроповіді з Ватикану. – Рим, 1990. – С. 342–348.
109. Мудрий С. Нарис історії церкви в Україні / Мудрий С. – Рим, 1990. – 296 с.
110. Мудрий С. Феномен Берестя: причини та наслідки / С. Мудрий // Католицький щорічник: 1996. – К. : Києво-Могилянська акад., 1996. – С. 38–44.
111. Надзвичайний синод єпископів. Бути свідками Христа, який визволив нас // Колегія. – 1994. – № 2. – С. 48–75.
112. Нападиста В. Г. Історія етики в Україні (друга половина
ХІХ – початок ХХ ст.) : [навч. посіб.] / Нападиста В. Г. – К. : Либідь, 2004. – 240 с.
113. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України ; за ред. В. М. Коссака]. – [2-ге вид., змінене і доп.. – К. : Істина, 2008. – 992 с.
114. Николайчук Л. М. Поняття моралі у цивільному праві /
Л. М. Николайчук // Моральні основи права : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., (Івано-Франківськ, 16 груд. 2010 р.). – Надвірна : ЗАТ «Надвірнянська друкарня», 2010. – С. 354–356.
115. Новий тлумачний словник української мови : [у 3 т]. –
К. : Аконіт, 2005. – . Т. 3. – 2005. – 864 с.
116. Онишкевич О. Україна та об’єднана Європа: християнське коріння і перспективи майбутнього (суспільно-релігійний вимір) / О. Онишкевич // Україна та об’єднана Європа: християнське коріння і перспективи : матеріали VІІІ всеукр. наук.-практ. студент. конф. (Львів, 13–14 трав. 2005 р.) / Інститут релігії та суспільства Українського католицького університету, 2006. – С. 45–47.
117. Оноре Т. Про право: короткий вступ / Тоні Оноре ; [пер. з англ.
Н. Комарова]. – К. : Сфера, 1997. – 124 с.
118. Ортинський І. Хрещення, хрест та харизма України /
Ортинський І. – Рим ; Мюнхен : Вид-во О. О. Салезіян, 1988. – 195 с.
119. Основи християнської етики : [метод. матеріали] / Добош Г., Черняк М., Ступець Я. – Львів : Свічадо, 2006. – 80 с.
120. Остринська Л. Соціальна трансформація і релігійність в Україні / Л. Остринська // Міжетнічні та міжконфесійні відносини в контексті сучасних суспільних трансформацій : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (29–30 квіт. 2010 р.). – Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2010. – С. 200–203.
121. Павлов А. С. Курс церковного права / Павлов А. С. – СПб. : Лань, 2002. – 389 с.
122. Панас К. Історія Української церкви / Панас К. – Львів : Свічадо, 1992. – 158 с.
123. Папа Пій ХІІ. Різдвяне радіозвернення від 24 груд. 1941 р.
124. Папаян Р. А. Християнские корни современного права /
Папаян Р. А. – М. : НОРМА, 2002. – 416 с.
125. Паращевін М. Релігія та релігійність в Україні / Паращевін М. – К. : Ін-т соціології НАН України, 2009. – 68 с.
126. Парламентська асамблея Ради Європи : сорок четверта чергова сесія. Рекомендація 1202 (1993) щодо релігійної терпимості в демократичному суспільстві // Права людини в Україні. – К., 1996. – Вип. 15. – С. 68–70.
127. Пархоменко Н. М. Джерела права : проблеми теорії та методології: [моногр.] / Пархоменко Н. М. – К. : Юрид. думка, 2008. – 336 с.
128. Паславський І. Між Сходом і Заходом: нариси з культурно-політичної історії української церкви / Паславський І. – Львів : СТРІМ, 1994. – 142 с.
129. Періес Ж.-К. Екуменізм як умова ідентичності / Ж.-К. Періес // В пошуках ідентичності. Студійні дні в Ніредьгазі. – Львів : Свічадо, 1998. – С. 109–125.
130. Петінова О. Б. Соціально-побутові ціннісні орієнтації в менталітеті українського народу / О. Б. Петінова // Культура народов Причерноморья. – 2004. – Т. 1. – 2004. – № 52. – С. 154–158.
131. Підопригора O. A. Римське право : підручник / О. А. Підопригора, С. О. Харитонов. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 512 с.
132. Пірен М. І. Соціологія релігії : [підруч.] / Пірен М. І. – К. : Персонал, 2008. – 344 с.
133. Плохій С. Долаючи минуле: перспективи відокремлення церкви від держави в Україні / С. Плохій // Колегія. – 1994. – № 3–4. – С. 162–183.
134. Плохій С. Причини і наслідки Берестейської унії / С. Плохій // Пам’ятки України. – 1992. – № 2–3. – С. 7–12.
135. Попова И. М. Повседневные идеологии. Как они живут, меняются и исчезают / Попова И. М. – К. : Ин-т социологии НАН Украины, 2000. – 218 с.
136. Поппе А. Перші сто років християнства на Русі / А. Поппе // Варшавські українознавчі записки. – Варшава, 1989. – Зошит 1. – С. 25–39.
137. Право, держава, духовність: шляхи розвитку та взаємодії // Право, держава, духовність: шляхи розвитку та взаємодії : тези доп. міжнар. наук.-практ. конф. (Одеса, 3 верес. 2006 р.) ; відп. ред. Ю. М. Оборотов, Г. І. Чанишев]. – О. : Фенікс, 2006. – 306 с.
138. Право і релігія : зб. матеріалів та нормативно-правових актів / під ред. В. В. Костицького]. – Івано-Франківськ : ЛІК, 2000. –116 с.
139. Православная духовность. Очерк православной аскетической и мистической традиции. – К. : Кайрос, 1998. – 106 с.
140. Православний вісник. – 1989. – № 9. – С. 21.
141. Православний вісник. – 1989. – № 12. – С. 29.
142. Православ’я – наша віра. – 1989. – № 2–3. – С. 1.
143. Православие и Россия: накануне третьего тысячелетия / Томская епархия Русской Православной Церкви; Томский политехнический університет / под ред. Л. М. Хараима, О. Т. Лойко. – Томск : ТПУ, 2000. – С. 158.
144. Про судоустрій і статус суддів : Закон України від 7 лип. 2010 р. № 2453-VІ за станом на 20 верес. 2010 р. – К. : ПАЛИВОДА А. В., 2010. – 172 с.
145. Рабінович П. Свобода віровизнання та проблеми її державного збереження в Україні / П. Рабінович // Права людини в Україні. – К. ; X., 1996. – Вип. 15. – С. 43–48.
146. Рабінович С. П. Природно-правова рівність як основа цивільних відносин : спроба антропосоціального аналізу / С. П. Рабінович // Проблеми філософії права. – 2005. – Т. III. – № 1–2. – С. 318–326.
147. Ратцінгер Й. Цінності в часи перемін. Долання майбутніх викликів / Йосиф Ратцінгер [пер. з нім. О. Конкевича]. – Львів : Місіонер, 2006. – 168 с.
148. Релігієзнавство : [підруч.] ; / за ред. В. М. Вовк, Б. Ф. Чміля. – К. : Атіка, 2009. – 552 с.
149. Религии мира. Пособие для учителя / под ред. чл.-кор. РАН Я. Н. Щапова. – М. : Просвещение, 1994. – 192 с.
150. Речицький В. Свобода, віра та держава / В. Речицький // Права людини в Україні. – К.; X., 1996. – Вип. 15. – С. 48–51.
151. Річинський А. В. Проблеми української релігійної свідомості / А.В. Річинський ; [упоряд. А. Колодний, О. Саган]. – [3-тє вид.]. – Тернопіль, 2002. – 448 с.
152. Рибачук М. Ф. Національне відродження і релігія / М. Ф. Рибачук, О. І. Уткін, М. І. Кирюшко. – К. : Україна, 1995. – С. 69–71.
153. Ромовська З. Сімейний кодекс України: погляд у майбутнє / З. Ромовська // Право України. – 2001. – № 2. – С. 12–17.
154. Рудюк Д. Церква і держава : історія взаємовідносин і сьогодення / Д. Рудюк // Православний вісник. – 2003. – № 7–8. – С.32–36.
155. Рульо Ф. Двоголовий орел і два мечі / Ф. Рульо // Сопричастя. – 1996. – № 3–4. – С. 176–189.
156. Рябошапко Л. І. Релігійні норми як один із напрямів розвитку правової системи в Україні / Л. І. Рябошапко // Роль релігії та церкви в утвердженні загальнолюдських цінностей : матеріали між університет. круглого столу (Львів – Івано-Франківськ, 29 жовт. 2010 р.). – Івано-Франківськ, 2010. – С. 21–23.
157. Саган О. Запровадження християнської етики як актуальна проблема релігійного життя України / О. Саган // Українське релігієзнавство. – 2005. – № 4 (36). – С. 43–48.
158. Самолюк Ю. М. Співвідношення права і моралі / Ю. М. Самолюк // Судова апеляція. – 2009. – № 2 (15). – С. 16–23.
159. Сверстюк Є. Блудні сини України / Є. Сверстюк. – К., 1993. – 256 с.
160. Святе Письмо Старого та Нового завіту / Повний переклад, здійснений за оригінальними європейськими, арамійськими та грецькими текстами // Ukrainian Bible 63 DC. – United Bible Societies 1992.
161. Семененко М. На часі політика моральності / М. Семененко // Віче. – 1999. – № 3. – С. 95–103.
162. Сергієнко Г. Конституційно-правове регулювання відносин Української держави і релігійних організацій та гарантування свободи віросповідання : до питання їх взаємозв’язку / Г. Сергієнко // Право України. – 2004. – № 12. – С. 12–16.
163. Сергієнко П. Соборність України: поняття, ідея і реальність / Сергієнко П. – К. : Вища шк., 1993. – 77 с.
164. Сімейний кодекс України: науково-практичний коментар / за заг. ред. С. Я. Фурси. – К. : КНТ, 2008. – 1248 с.
165. Словник Біблійного Богослов’я; [під ред. Ксав’є Леон-Дюрура та ін.] ; [пер. з другого франц. вид.] ; [заг. ред. доктора богослов’я Владики Софрона Мудрого]. – Львів : Місіонер, 1996. – 934 с.
166. Софрон Мудрий. Короткий коментар Кодексу канонів Східних Церков / Мудрий Софрон. – Івано-Франківськ : Івано-Франківський Теологічно-Катехитичний Духовний Ін-т, 1995. – 208 с.
167. Стасюк О. Деформація народної культури в роки геноциду / О. Стасюк // Проблеми історії України : факти, судження, пошуки. – 2008. – Вип. 18. – С. 349–361.
168. Стахів М. Христова Церква в Україні (988–1596 рр.) / М. Стахів // Львівська Духовна семінарія Святого Духа УГКЦ. – Львів : СТРІМ, 1993. – 584 с.
169. Степовик Д. Воля Божа і свобода людини : гармонія і суперечність / Д. Степовик // Колегія. – 1994. – № 3–4. – С. 184–191.
170. Стефанчишена Т. Релігія, політика і право: деякі аспекти взаємовпливів / Т. Стефанчишена // Право України. – 2010. – № 1. –
С. 105–109.
171. Стецюк В. На шляху до національної ідеї / В. Стецюк // Київська церква. – 1999. – № 4. – С. 43–46.
172. Стецюк П. Б. Християнські засади сучасного українського /
П. Б. Стецюк // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2009. – № 11 (97). – С. 17–20.
173. Суттнер Е. К. Українське християнство на початку ІІІ-го тисячоліття: історичний досвід та еклезіологічні перспективи / Суттнер Ернст Крістоф [пер. і наук. ред. Олега Турія]. – Львів : Свічадо, 2001. – 168 с.
174. Страхов М. М. Держава і право Стародавнього світу : [навч.. посіб.] / Страхов М. М. – X. : Основа, 1994. – 77 с.
175. Тищик Б. Й. Основи римського приватного права : [навч. посіб.] / Тищик Б. Й. – Львів : Вид-во Львів. ун-ту, 2000. – 199 с.
176. Тірні Б. Релігійні права : історичний огляд / Б. Тірні // Релігійна свобода і права людини : Богословські аспекти : [у 2 т.] – Л. : Свічадо, 2001. – Т. 1. – 2001. – 428 с.
177. Токарчик Р. Юридична етика / Роман Токарчик ; [пер. з польск.;  3-тє вид., випр.] – К. : Таксон, 2009. – 356 с.
178. Толкачова Н. Є. Звичаєве право : [навч. посіб.] / Толкачова Н. Є. – К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2005. – 367 с.
179. Тоффлер Е. Третя хвиля / Е. Тоффлер ; [пер. з англ. А. Євси] / за ред. В. Шовкуна. – К. : Всесвіт, 2000. – 475 с.
180. Туманов В. А. Правовой нигилизм в историко-идеологическом ракурсе / В. А. Туманов // Государство и право. – 1993. – № 8. – С. 56–58.
181. Уайт Є. Велика боротьба між Христом і сатаною / Уайт Єлена. – К. : Джерело життя, 2001. – 672 с.
182. Українська церква: нариси з історії української церкви : [у 2 т.] / митрополит Іларіон (проф. Іван Огієнко). – Вінніпег, 1982. – 284 с.
183. Федик О. Україна як християнський простір і антихристиянські мутації в Україні / О. Федик // Католицький щорічник. – К.: Києво-Могилянська акад., 1996. – С. 214–217.
184. Філарет, Партріарх. Де і в чому шукати щастя: проповіді: книга перша. – Ужгород : Закарпаття, 1997. – 255 с.
185. Філософія : словник-довідник : навч. посіб. / Ключніков В. П., Надольний І. Ф., Черушева Г. Б., Сакада Л. Д.. – К. : Дельта, 2006. – 160 с.
186. Фуллер Л. Анатомія права / Л. Фуллер ; [пер. з англ. Н. Комарова]. – К. : Сфера, 1999. – 144 с.
187. Хартія ООН від 26 черв. 1945 р. – Ст. 2.4.
188. Хайєк Ф. А. Право, законодавство та свобода: нове викладення широких принципів справедливості та політичної економії / Ф. А. Хайек; [пер. з англ. ; в 3 т.]. – К. : Сфера, 1999. – Т. 1 : Правила та порядок. – 1999. – 196 с.
189. Харитонов С. О. Рецепція римського приватного права (теоретичні та історико-правові аспекти / Харитонов С. О. – Одеса : Право, 1997. – 120 с.
190. Харьковщенко Є. А. Софійність Київського християнства / Харьковщенко Є. А. – К. : Наук. думка, 1998. – 145 с.
191. Хома І. Ще про унійно-екуменічну діяльність митрополита Андрея на початку ХХ-го століття / І. Хома // Богословія. – Рим : Укр. Богослов. наук. тов-во, 1989. – С. 71-98.
192. Хоннекер М. Чи може соціальне вчення Церкви стати суспільним фундаментом для держав Східної Європи / М. Хоннекер // Релігія і суспільство в Украї